День ментального здоров'я -2026

Тиждень протидії булінгу в Чечельницькій гімназії-2026

План заходів практичного психолога із запобігання та протидії булінгу на 2026-2027 н.р.

1

1.Урок- тренінг «Азбука поважного спілкування»

5-7 клас

вересень

2.Корекційно- розвивальне заняття «Вчуся і граюсь - хорошому навчаюсь»

 1 клас

вересень

3.Проведення інформаційно- просвітницьких заходів в рамках Всеукраїнського тижня протидії булінгу.

Всі учасники освітньо-виховного процесу

жовтень

4.Бесіда з елементами гри «Мандрівка в країну Дружби»

2-4 клас

листопад

5.Проведення інформаційно- просвітницьких заходів в рамках щорічної акції «16 днів проти насилля»

Всі учасники освітньо-виховного процесу

Листопад- грудень

6. Година спілкування «Правила безпечної поведінки в мережі Інтернет»

8-9 клас

січень

7. Корекційно- розвивальне заняття  «Моральний розвиток підлітків»

5-6 клас

лютий

8.Тренінгове заняття «Мій внутрішній Всесвіт»

7-9 клас

березень

9.Проведення індивідуальних та групових консультацій з питань насильства та булінгу.

Всі учасники освітньо-виховного процесу

Протягом року

За запитом

10. Виступи на батьківських зборах з даної проблеми на теми « Сім’я без насильства», «Дитячі права- щасливе дитинство», «Відповідальне батьківство», «Безпечна школа. Маски булінгу» .

Батьки

Протягом року

11.Розміщення інформації та висвітлення питань з даної теми на сайті навчального закладу , в кабінеті практичного психолога

Всі учасники освітньо-виховного процесу

Протягом року

Початок навчального року — це період стресу та адаптації для дитини, який вимагає поступового входження в режим і підтримки з боку батьків. 

Основні поради психологів

• Відновіть режим дня: За кілька днів або тижнів до школи почніть поступово переводити дитину на ранковий підйом і ранній відбій.

• Дайте право вибору: Залучайте дитину до купівлі канцелярії, одягу чи рюкзака, щоб повернути їй відчуття контролю та радості.

• Не порівнюйте з іншими: Оцінюйте успіхи дитини лише порівняно з її власними минулими результатами, а не досягненнями однокласників.

• Говоріть про емоції: Запитуйте не лише про оцінки, а про те, як дитина почувається, що її турбує чи радує в школі.

• Зберігайте спокій: Діти сильно зчитують тривогу батьків, тому ваша впевненість — найкраща опора для школяра. 

                                    Доброго дня! 

 Поширений міф, що психолог потрібен для того, щоб давати корисні поради. Професійний психолог ніколи не нав'язує свій погляд, оскільки знає, що будь-яка порада – це рішення, яке ґрунтується на власному досвіді та переконаннях, і найбільше підходить саме тому, хто її дає. Кожна людина володіє унікальним досвідом, відмінним від інших, тому тільки Ви самі можете знати, що для Вас є найкращим виходом у ситуації, яка склалася.

Задача цієї сторінки познайомити Вас з природою окремих психологічних проблем, їх наслідками для розвитку, показати можливі шляхи вирішення конкретної проблеми. Проте, якщо у вашому житті виникло ускладнення, яке ніяк не вирішується або повторюється знову і знову, є відчуття відсутності внутрішніх опор, втрачена радість, - зверніться до психолога. Особистий контакт з психологом є ціннішим і більш цілющим, ніж контакт віртуальний.

Для чого потрібна психологічна допомога?

Психолог покликаний допомагати психічно здоровим, нормальним людям, адже кожен у своєму житті час від часу відчуває напруженість, невдачі, печалі і стреси. Ці відчуття іноді пов'язані з причинами, подолати які людина самостійно не у змозі. У цих випадках може бути корисною допомога психолога.

Звернутися до психолога варто, якщо Ви знову і знову «наступаєте на ті ж самі граблі», наприклад: через страх не наважуєтесь вийти з виступом перед КЛАСОМ, чи весь час потрапляєте у конфлікти, чи утримуєте руйнуючі Вас стосунки, чи Вам складно розпочати будь-яку нову справу, підтримувати довготривалі стосунки, тощо.  Психолог може допомогти, у тому випадку, якщо Ви переживаєте незадоволеність собою, невпевненість у собі, відчуваєте брак ресурсу долати перешкоди. Деяких людей приводять до психолога постійне внутрішнє напруження, відчуття сильного психічного болю, інші звертаються через те, що їх життя втратило сенс.

Отже, психологічна допомога доречна у випадках, коли труднощі і проблеми виникають зсередини Вашої особи, є похідними Вашого характеру, коли щось блокує Ваші можливості  перед лицем реального повсякденного життя.

Як працює психолог?

Основою психологічної допомоги є переконаність в тому, що кожна особистість має вроджену здатність до розвитку і позитивних змін.

Психолог допоможе встановити причини з яких відбувається блокування людиною своїх можливостей, зрозуміти чому вона сама собі ставить перешкоди у житті і, звичайно, знайти шляхи вирішення проблем, віднайти гармонію у собі та з оточуючими людьми.

Не варто розглядати участь у психологічному консультуванні як  пасивну присутність, тоді як психолог Вас "лікуватиме" або "учитиме". Швидше це спільна робота.

Справжнім результатом цієї спільної роботи є відновлення Вашої здатності самостійно та успішно вирішувати власні складні життєві ситуації.

 Чому сучасні діти не вміють вчитися, не вміють чекати і насилу переносять нудьгу

Заходи у рамках Всеукраїнської акції "16 днів проти насильства" 

Просвітницько- профілактичне онлайн - заняття з учнями 8, 9 класів 

"Знаємо та реалізуємо свої права та обов'язки". Мета: розширення правового світогляду підлітків, виховувати позитивне ставлення до оточуючих, спонукати до взаємодопомоги.

Жорстоке поводження з дітьми

Що таке жорстоке поводження з дітьми?

Існує багато форм жорстокого поводження з дітьми і багато способів, якими воно здійснюватиметься. Це може статися з дитиною будь-якого віку: від народження до того часу, коли вона стає незалежною.

Причиною деяких випадків є дії дорослих. Дитина може бути поранена, покалічена, зґвалтована. Інші форми пов’язані з тим, що дорослі не піклуються про дітей або не задовольняють їхні життєві потреби.

Основними формами жорстокого поводження є:

1. Фізична: батьки завдають дитині фізичного болю, ранять або вбивають її. Це може бути у формі побоїв, струсу. Здавлювання, припалювання і укусів. Також сюди відносимо ситуації, коли дитині дають отруту, неадекватні ліки і алкоголь або навмисне душать чи топлять.В деяких випадках надмірна сила може проявлятися при годуванні чи пеленанні.

2. Сексуальна: якщо діти (дівчатка або хлопці) використовуються дорослими для задоволення їхніх (дорослих) сексуальних потреб. Це можуть бути пестощі. Статеві акти, мастурбація. Оральний чи анальний секс, а також демонстрація дітям порнографії. Включаючи відеофільми.

3. Емоційна: якщо діти відчувають постійний брак любові і душевного тепла, погрози, крики, висміювання. Це може призвести до втрати впевненості в собі і самоповаги. Дитина стає знервованою і замкненою. Вона перестає довіряти дорослим людям.

Ознаки сексуального насильства:

§ Агресивна поведінка, спалахи роздратування.

§ Відчуження, байдуже ставлення до всього.

§ Зайва поступливість.

§ Зайва настороженість.

§ Зайва сексуальна поінформованість (слова, поведінка та ігри, що не відповідають віку дітей).

§ Тривала відкрита мастурбація, агресивні сексуальні ігри.

§ Біль в животі (невідомого походження).

§ Проблеми з їжею – від переїдання до повної втрати апетиту.

§ Тривожні сни, нічні кошмари, нічне нетримання сечі.

§ Повернення до більш ранньої поведінки. Депресія.

§ Таємниці у відношеннях між дорослим і дитиною, спроби виключити з цих відношень інших людей.

§ Страхи перед певною людиною, небажання залишатися з кимось.

§ Дитина виглядає радісною тільки в школі.

§ Дитина не бере участі в шкільних справах. У неї мало або зовсім немає друзів.

§ Дитина починає гірше вчитися.

§ Дитина не довіряє дорослим, особливо тим, хто знаходиться поруч із нею.

§ Дитина втікає з дому, здійснює спробу самогубства, спричиняє собі пошкодження.

Рекомендації для батьків підлітків

1. Дорослі повинні надавати допомогу підліткам при визначенні їхньої мети, усвідомленні наслідків своїх вчинків, осмисленні зв’язку між вчинками та рисами характеру, розвитку потреби в самореалізації.

2. Підлітки хочуть, щоб батьки вислуховували і розуміли їх, щоб з батьками можна було спілкуватися. Тому стратегія, орієнтована на зацікавленість дитиною, допомогу їй, приділення достатньої уваги є виграшною і ефективною.

3. Підлітки воліють приймати поради з особистих, сімейних, навчальних і філософських питань частіше від матерів, ніж від батьків.

4. Одна з головних умов успішного „проходження” всієї родини через кризу підліткового періоду дитини – прийняття дитини батьками такою, якою вона є.

5. Підлітки хочуть, щоб батьки довіряли їм. Довіра до дитини – запорука формування близьких стосунків з нею!

6. Використовувати більше слів заохочення. Проте не потрібно хвалити дитину занадто часто, тому що слова втратять усю силу і сенс.

Підлітковий період потребує переосмислення батьками свого ставлення до дитини. Підлітки хочуть, щоб батьки ставилися до них як до самостійних дорослих людей і не заважали їм стверджувати свою особистість і незалежність, не заважали їхній індивідуалізації

«Виставка мудрих порад»

1. Розуміти, а не звинувачувати.

2. Показувати власний приклад позитивної поведінки, не допускати розходження між словами і власними діями «Роби, як я», а не «Роби, як я кажу».

3. Давати оцінку не особистості, думкам, емоціям дитини, а її поведінці.

4. Зауважувати позитивне в житті.

5. Жити «тут і сьогодні», не згадувати без особливої потреби негативні ситуації з минулого.

6. Не жити замість дитини, але бути поруч, щоб допомогти, якщо необхідно.

7. З дитиною можна сперечатися, а не сваритися.

8. Якщо є сумніви, покарати чи ні, краще не карати.

9. Покарання не повинно шкодити здоров'ю дитини – ні фізичному, ні психічному. Більше того, покарання повинно бути корисним.

10. За один раз – одне. Навіть якщо провин велика кількість, покарання може бути суворим, але тільки одне за все одразу, а не по одному за кожну провину.

11. Салат із покарань – страва не для дитячої душі! Покарання – не за рахунок любові, що б не трапилося, не обмежуйте дитину в схваленні й нагороді, на які вона заслуговує.

12. Строк давності. Краще не карати, ніж карати з запізненням. Покарання із запізненням навіюють дитині минуле, не дають стати іншою.

13. Покараний – пробачений. Інцидент вичерпаний. Сторінка перегорнута. Про старі гріхи ні слова!

14. Без приниження. Що б не сталося, якою б не була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною, як перемога нашої сили над її слабкістю, як приниження.

15. Необхідно прийняти, як реальність, що дитина, не будучи досконалою, не може не засмучувати тих, хто її любить.

16. Для створення здорових, гармонійних взаємин між батьками й учнями важливо керуватися: терпінням, розумінням, поступливістю, повагою, любов’ю.

                  Поради психолога батькам

                                                               Шановні батьки та педагоги, запам’ятайте!

• Якщо діти живуть в умовах постійною критики, вони навчаються осуджувати.

• Якщо діти живуть в умовах ворожнечі, вони навчаються насильству.

• Якщо дитину постійно висміювати, вона навчається зневажати себе.

• Якщо дітей постійно соромити, вони навчаються почувати провину.

• Якщо діти живуть в умовах толерантності, вони навчаються терплячості.

• Якщо дітей підтримують, вони навчаються впевненості в собі.

• Якщо вчинки дітей схвалюють, вони навчаються самоповаги.

• Якщо діти живуть в умовах справедливості, вони навчаються бути справедливими.

• Якщо діти живуть у безпеці, вони навчаються довіряти.

• Якщо діти живуть із визнанням, вони навчаються дружелюбності. Вони знаходять любов на землі.

Пам'ятка

Основні правила безпечної роботи в інтернеті, про які варто сказати дітям

• Не давайте нікому своїх паролів.

• Не надавайте особистої інформації поштою чи в чатах без гострої на те потреби.

• Не реагуйте на непристойні та грубі коментарі, адресовані вам.

• Повідомляйте про ситуації в інтернеті, які вас непокоять (погрози, файли певного місту, пропозиції).

• Відмовляйтесь від зустрічей з випадковими людьми, з якими познайомились в онлайні.

• Не діліться своїми фото з незнайомцями.

• Не повідомляйте інформацію про кредитки батьків (номер картки, термін дії та таємний код).

• Не викладайте фото квитків, на яких видно штрих-код чи QR-код.

• Не скачуйте та не встановлюйте невідомі програми за посиланнями, навіть якщо їх надали друзі.

• Встановлюючи перевірені програми, контролюйте, щоб на ПК не додались небажані програми.

• Не переглядайте інформацію за невідомими посиланнями (друзі, які ними діляться можуть не підозрювати про загрозу).

• Не відкривайте листи-спам, вони можуть містити віруси.

                                                                                   Пам'ятка учням 

                                  Як можна запобігати проявам насильства у щоденному житті?

*  Не вчиняти насильство по відношенню до інших.

*  Пам’ятати про відповідальність за свої дії.

*  Пам’ятайте, ви гідні поваги, бо ви людина.

*  Кожна людина має право на повагу.

*  Інші люди, також заслуговують поваги.

*  Навчіться конструктивно розв’язувати конфлікти

Також:

* Уникай ситуацій, які можуть призвести до насильства.

* Говори спокійно і впевнено.

* Дай агресору можливість зупинитися.

* Відійди в сторону. Це не ознака слабкості!

* Не прагни помсти ворогам. Вмій просити пробачення.

* Попроси допомоги. Це не ознака слабкості чи боягузтва!

 ПАМЯТАЙ!

 * Ти маєш право відмовитися робити те, до чого тебе примушують силою або образливими, злими словами.

 * Ми подібні, але всі різні.

 * Твоя власність належить тільки тобі.

 * Ти маєш право на допомогу.

 * Кожна людина має право жити вільно, у безпеці, відчуваючи тепло і любов!

ПОРАДИ БАТЬКАМ, ЯК ДОПОМОГТИ ДІТЯМ 6-11 РОКІВ В УМОВАХ ВІЙНИ

1.       Запевніть дитину, що вона в безпеці.

2.       Робіть усе в звичному режимі, якщо це можливо.

3.       Обмежте доступ до телевізора, газет і радіо (щоб дитина менше чула різної інформації).

4.       Приділяйте час на розмови з дитиною.

5.       Відповідайте на запитання коротко, але чесно.

6.       Хай діти будуть чимось зайняті.

7.       Заохочуйте дітей допомагати.

8.       Знайдіть надію, наводячи конкретні приклади.

ПОРАДИ БАТЬКАМ, ЯК ДОПОМОГТИ ДІТЯМ 12-17 РОКІВ В УМОВАХ ВІЙНИ

1.     Зробіть так, щоб ваш підліток знову відчув себе в безпеці.

2.     Допоможіть підлітку відчути себе корисним.

3.     Відкрийте двері для обговорення (на будь-які теми).

4.     Заохочуйте до спілкування з групами однолітків, іншими дорослими (родичами, вчителями).

5.     Обмежте доступ до телевізора, газет і радіо (щоб дитина менше чула різної інформації).

6.     Допоможіть вдатися до корисних та потрібних дій.

         Інформаційне повідомлення для педпрацівників

     "Синдром емоційного вигорання.

Професійне вигорання — реакція людини на хронічну втому. Вона починає негативно ставитись до своєї професійної діяльності, в неї знижується самооцінка.

Вигорання — захисний механізм організму, тому його буває складно усвідомити. Воно виникає, коли ми відчуваємо стрес в особистому житті й на роботі, з яким не можемо впоратись. Якщо ми недостатньо відпочиваємо, накопичуємо негатив, то організм, щоб впоратись із ним, «перестає відчувати».

Професійне вигорання — проблема всіх, хто працює в соціальній сфері: вчителів, психологів, медиків тощо. Симптоми вигорання для різних професій схожі, але проявляються по-різному.

                                            Які зміни у поведінці свідчать про професійне вигорання

1. Черствість.

Педагог стає черствим у комунікації з дітьми

 2.Формальне ставлення до обов’язків .Педагог сухо відпрацьовує «програму мінімум», формально спілкується з учнями і колегами .

3.Інертність Педагог не проявляє креативу, не відчуває бажання розвиватися, експериментувати, творити.

4.Втома. Педагог постійно відчуває емоційну й фізичну втому, втрачає інтерес .

Сучасне життя з його численними труднощами вимагає від людини будь-якої професії активізації всіх сил. Представники педагогічної галузі опиняються в найбільш складній ситуації, оскільки відчувають подвійні навантаження. Негативно забарвлені стани педагога знижують ефективність виховання й навчання дітей, підвищують конфліктність, сприяють виникненню і закріпленню негативних рис, руйнують психічне здоров’я.

Професія педагога належить до категорії стресогенних і вимагає великих резервів володіння собою та саморегуляції. У педагогічній діяльності постійно спостерігають стан емоційної напруженості. Після перебування в складних ситуаціях педагог найчастіше відчуває виснаженість, пригніченість, бажання розслабитись. В окремих випадках емоційна напруженість досягає критичного моменту – й результатом стає втрата самовладання та самоконтролю.

У подібних випадках зазвичай говорять, що людина «згоріла».

У медицині такий стан називають синдром емоційного вигорання (СЕВ).

СЕВ - стан емоційного та фізичного виснаження, зниження енергетичного потенціалу, яке супроводжується  порушеннями емоційної сфери.

СЕВ характерний для представників комунікативних професій, або, як ще прийнято їх називати, професій типу «дюдина-людина».

Факторами, які впливають на вигорання, є індивідуальні особливості нервової системи і темпераменту. Швидше «вигорають» працівники з слабкою нервовою системою і ті, хто має інтровертований характер, індивідуальні особливості яких не поєднуються з вимогами професій типу «людина-людина».

Процес вигорання виникає в результаті внутрішнього накопичення негативних емоцій без відповідної «розрядки» і розвивається поступово.

Спочатку у «вигораючого» починає зростати напруга у спілкуванні. Далі емоційна перевтома переходить у фізичну, людина не відчуває в собі сил для виконання навіть дріб'язкових справ, доводиться докладати багато зусиль, щоб примусити себе приступити до роботи.  Така втома може провокувати стан пригніченості, апатію, спалахи роздратування, відчуття постійної напруги, дискомфорту.

Стає усе важче зосередитись на виконуваній роботі, усе частіше з голови вилітають важливі справи. Людина вже не завжди здатна стримати викликане оточуючими роздратування, виникає потреба усамітнитися, обмежити контакти. Якщо ж це не вдається, то спрацьовує певна захисна реакція організму, яка може виражатися у байдужості до людей, цинізмі і навіть агресії. 

                                                            Поради  психолога

             «Психопрофілактика психічного здоров’я та попередження емоційного вигорання»

·     здоровий спосіб життя (правильне харчування, рух, посильне фізичне навантаження; свіже повітря);

·     відпочинок (активний або пасивний);

·     заняття улюбленою справою;

·     оптимізм та позитивне мислення:

-     треба намагатися жити під девізом: «Загалом усе добре, все, що відбувається тільки на краще»,

-     намагатися в кожній ситуації знаходити позитивні сторони,

-     сприймати складні обставини життя як тимчасові,

-     помічати свої досягнення та успіхи, хвалити себе за них.

·     почуття гумору;

·     спілкування з приємними, позитивними людьми

-     довше і частіше спілкуватися з приємними людьми та навпаки обмежте спілкування до мінімуму з неприємними.

·     доброзичливість

-     необхідно бути гнучким в оцінках дій інших людей. Пам’ятати, що кожна людина має право на прояв індивідуальності, що кожен має право на помилки. Спостерігаючи за іншою людиною, звертати увагу те, чим з нею схожі, а коли хтось робить те, що нам не подобається, згадувати, що і ми іноді робимо подібні речі.

·     вміле застосування різних методів для знаття напруги:

-     розмова з близькою людиною,

-     самонавіювання,

-     аромотерапія,

-     релаксація,

-     сміхотерапія,

-     музикотерапія тощо.

Існують різні способи зняття напруження, якими людина користується в повсякденному житті. Хтось їсть солодке, хтось приймає ванну, п’є, не поспішаючи, теплий духмяний чай, робить фізичні вправи, слухає музику, вдається до шопінгу, спілкується з друзями та інше. Суть цих дій у тому, що вони нас відволікають, дають змогу відпочити від роботи, буденних справ, наповнюють теплом та душевною рівновагою. Отже, допомагають зняти напругу, позбутися стресу та відновити свій емоційний ресурс, тим самим зберегти психічне здоров’я.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА

АБЕТКА ПОРАД БАТЬКАМ

А — аналізуйте, що дитина дивиться по телевізору чи в Інтернеті.

Б — будьте толерантними під час розмови з дитиною.

В — вас запитують — уважно слухайте, давайте відповіді.

Г — говоріть із дитиною у зрозумілій, прийнятній для неї формі.

Д — дивіться телевізор, читайте журнали разом із вашою дитиною.

Е — економте свій час і сили на вмовляння дитини прочитати якусь книжку чи подивитися певну передачу; напевно, їй це ще зарано — на все свій час.

Є — єдність поглядів, оцінок батьків у тому, що дивиться, читає, у що грається дитина на комп'ютері.

Ж — життя дитини не має обмежуватися телевізором, комп'ютером чи плеєром.

З — з розумінням ставтеся до телепрограм, які обирає дитина, зважайте на її вік, інтереси тощо.

І — ігри на комп'ютері заміняйте рухливими іграми надворі.

К — купуйте дитині тільки необхідне, не потурайте її забаганкам.

Л — любіть ваших дітей та приділяйте їм більше уваги.

М — мистецтво — це не лише телебачення, преса та Інтернет.

Н — не кажіть дитині: «Тобі ще рано це дивитися», — просто перемкніть канал на ту програму, яку можна дивитися разом із нею.

О — обговорюйте з дитиною побачене по телевізору.

П — поважайте думки дитини.

Р — радійте та сумуйте разом із дитиною в повсякденному житті, коли дивитеся чи обговорюєте телепередачу або книжку.

С — стежте за своєю поведінкою, бо діти наслідують вас.

Т — творчий потенціал дитини розвивайте.

У — успіх у вихованні залежить від здорової атмосфери в родині.

Ф — фарби та палітра кольорів у вашому житті нехай завжди сяє лише веселими барвами.

X — хай завжди дитина відчуває ваш інтерес до себе.

Ц — цікавтеся друзями дитини: запрошуйте їх до себе в гості, дізнавайтеся і про їхні захоплення, погляди на життя, про те, що вони читають, тощо.

Ч — частіше допомагайте дитині виконувати доручену справу, але не виконуйте її за дитину.

Ш — шум — це ворог здоров'я дитини.

Щ — щастя і радість дітей — у ваших руках.

Ю — юнацький вік — це найкращий період у житті дитини.

Я — якщо хочете, щоб ваша дитина була ввічливою, порядною, люб'язною, правдивою, ставилася до всіх із любов'ю, дотримуйтеся самі цих порад.

ЩО ТАКЕ БУЛІНГ ТА ЯКІ ЙОГО ПРИЧИНИ. 

Поради батькам, вчителям та дітям.

Булінг – це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом.

Кривдники можуть знайти безліч причин щоб цькувати дитину: зовнішність, що не вписується у загальноприйняті рамки, поведінка, думки, які не збігаються з думкою більшості, тощо.

Яскравими прикладами булінгу є словесні образи, навмисне неприйняття дитини до колективу, шантаж та навіть побиття.

"Успіхи у навчанні, матеріальні можливості та навіть особливості характеру можуть стати основою для булінгу. Крім того, жертвою булінгу може стати також той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно", – зауважують психологи.

Частіше за все люди, що цькують, вважають, що це смішно і в цьому немає великої проблеми чи трагедії, а також, що дорослі не будуть звертати на це увагу.

ЯК ВІДРІЗНИТИ БУЛІНГ ТА СВАРКУ МІЖ ДІТЬМИ

Булінг супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б'ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах.

У ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають.

Якщо булінг відбувся, він може повторюватися багато разів.

ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ВАШУ ДИТИНУ ПІДДАЮТЬ ЦЬКУВАННЮ

Перше, що треба зрозуміти – діти неохоче розповідають про цькування у школі, а тому не слід думати, що у перший же раз, коли ви спитаєте її про це, вона відповість вам чесно. Тому головна порада для батьків – бути більш уважними до проявів булінгу.

Якщо ваша дитина стала замкнутою, вигадує приводи, щоб не йти до школи, перестала вчитись, то поговоріть з нею. Причина такої поведінки може бути не у банальних лінощах. Також до видимих наслідків булінгу відносять розлади сну, втрату апетиту, тривожність, низьку самооцінку. Якщо дитину шантажують у школі, вона може почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитись від агресора.

Якщо цькуванню піддають вашу дитину, то обережно почніть з нею розмову. Дайте зрозуміти, що вам можна довіряти, що ви не будете звинувачувати її у тому, що вона стала жертвою булінгу.

Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/подруги.

Також не слід у розмові з дитиною використовувати такі сексистські кліше, як "хлопчик має бути сильним та вміти постояти за себе", "дівчинка не повинна сама захищатись" та інші. Це тільки погіршить ситуацію.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТИ СТАВ ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ

Перше і найголовніше правило – не тримати це у секреті. Розкажи друзям, знайомим чи рідним про те, що тебе ображають у школі, цього не слід соромитись.

Інколи допомогти з вирішенням складної ситуації у школі може абсолютно не пов’язана з цим людина: тренер у секції, куди ти ходиш після школи, або вчитель, до якого ти ходиш на додаткові заняття.

Також не слід звинувачувати себе у тому, що тебе цькують. Ми говорили раніше, що кривдникам легко знайти жертву булінгу, адже для цього слід просто якось відрізнятись від оточуючих.

Якщо цькування у школі перетворились зі словесних на фізичні – йди до директора школи або завуча та докладно розкажи їм про це. Також повідом про ситуацію батьків.

Якщо у школі є психолог, то можна сміливо звернутись до нього, щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти, як діяти далі.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ ЦЬКУВАННЯ

Якщо цькують твого друга чи подругу, то одразу звернись до дорослих: вчителя, старших товаришів, родичів, батьків тощо.

Якщо твій друг чи подруга поділилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу, обов’язково говори з ними про це — вони потребують твоєї підтримки.

У жодному разі не слід приєднуватись до групи, що цькує, та висміювати проблеми свого друга чи подруги.

Якщо ви дорослий, який потерпав від булінгу колись, то не проходьте повз. Спробуйте захистити дитину, яку ображають. При цьому не слід ображати дітей, які цькують, адже деякі роблять це, тому що самі постраждали від насильства (вдома, у спортивній секції, в іншій школі тощо). У таких випадках вони можуть виміщати свій біль через знущання і приниження слабших за себе.

Деякі діти булять, щоб ловити на собі захоплені погляди оточуючих, а відчуття переваги над іншими приносить їм задоволення. До того ж, нападаючи на когось вони захищаються від цькування. Іноді такі діти дуже імпульсивні і не можуть контролювати свій гнів. У таких випадках справа нерідко доходить і до фізичного насильства.

Спробуйте повідомити про булінг людей зі школи, де це відбувається, або батьків дитини.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ІНШИХ ЦЬКУЄШ ТИ

Зрозумій, булінг – це твої дії, а не твоя особистість. Ти можеш ними керувати та змінювати на краще. Пам’ятай, що булінг завдає фізичного та емоційного болю іншому, а тому подумай, чи дійсно ти цього прагнеш? Деякі речі можуть здаватися смішними та невинними, проте вони можуть завдати шкоди іншій людині.

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ, ЯКА ЦЬКУЄ ІНШИХ

Ми вже казали, що в ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони, а тому, коли ви дізнались про цькування у школі, не слід забувати про тих, хто ображає. Психологи зауважують, що дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу.

Відверто поговоріть з нею про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що "всі так роблять", або "він заслуговує на це". Уважно вислухайте і зосередтеся на пошуці фактів, а не на своїх припущеннях.

Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як "хлопчики завжди будуть хлопчиками" або "глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства".

Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.

Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.

Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв'язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.

Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.

Пам'ятайте, що агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. 

Тиждень протидії булінгу в Чечельницькій гімназії в 2025-2026 н.р.

Мета: підвищити обізнаність про явище,  створити безпечне освітнє середовище та розвивати емпатію й культуру взаємоповаги серед учнів, вчителів і батьків.

                          10 жовтня- День ментального здоров'я в Чечельницькій гімназії 

1. Мета: забезпечити психологічну стійкість здобувачів освіти, педагогів, батьків, подолання тривожних та стресових станів, навчитись відволікати увагу від негативних подій, профілактика та зміцнення власного психологічного здоров'я, пізнання внутрішнього світу, створення позитивного емоційного настрою.

           Тренінгове заняття у 5класі з метою згуртування колективу, 

формування почуття  колективізму та дружніх відносин на тему

 "Спілкування без перешкод"

           Індивідуальне  корекційно-розвивальне заняття з метою формування мислення, пам'яті, уваги. 

                                                      Тренінгове заняття в 6 класі "Мій внутрішній світ"

                                                     Тренінгове заняття в 8 класі "Толерантність-запорука успіху"

Батьківські збори в 5 класі на тему "Адаптація 5-класника. Умови успішного виховання"

Заходи з нагоди відзначення Дня доброти 13 листопада

Мета: виховати в учнів емпатію, доброту, милосердя та взаємодопомогу, сформувати позитивне ставлення до оточуючих і навчити їх робити добрі вчинки, створити дружню та позитивну атмосферу в колективі. 

День Толерантності в гімназії -2025

                                        Заходи до проведення акції "16 ДНІВ ПРОТИ НАСИЛЬСТВА"

МЕТА: виховання доброго ставлення один до одного, милосердя, співчуття, доброзичливості , допомогти сформувати активну життєву позицію, засновану на повазі себе як особистості та повазі оточуючих людей, привернення уваги суспільства до проблем подолання домашнього насильства, жорстокого ставлення, протидії   торгівлі людьми та захисту прав жінок.

                               Індивідуальне корекційно-розвивальне заняття "Розвиток пізнавальних процесів"

Години психолога на дистанційному навчанні.

Профілактична бесіда "Дружні відносини в колективі" (5, 6, 7 класи)

Просвітницько- профілактична бесіда "Наші ресурси" (7.8 класи)

Просвітницько-профілактичні години спілкування в 5, 6, 7 класах

"Мій внутрішній Всесвіт" , "Самооцінка та її значення для самореалізації особистості"

Просвітницько-профілактична година спілкування  у 5,6 класах "Секрет моєї унікальності "

Тиждень психології -2026 

Гасло   тижня "Дозволь собі бути щасливим"

1день - День обіймів

2 день- "Будь яскравим!"

Бути яскравим-це не лише про одяг.

Бути яскравим-це мистецтво виділятися, сяяти щирістю та насичувати життя позитивом. 

Бути яскравим - означає обирати свій шлях, не боятися бути собою та трошечки іншим, дарувати тепло та радість, знаходячи щастя у найменших дрібницях.

3 день  -арттерапевтична вправа у 8, 9 класах та педагогами  "Колаж радості та щастя"

Тренінгове заняття у 5,6 класах "Щастя- бути собою"

Вправа у 2 класі "Колекція побажань"

4 день- Бачення радості та щастя на Полотні. 

5 день:  20 березня - День щастя

Відео-інтерв'ю "Коли відчувають себе щасливими  учні та педагоги Чечельницької гімназії?"

1 квітня- День сміху

Попри важкі похмурі дні не втрачаймо можливості посміхнутися!!!

7 квітня- Всесвітній день здоров'я

Гасло "Рух заради здоров'я!

Початок навчального року — це період стресу та адаптації для дитини, який вимагає поступового входження в режим і підтримки з боку батьків. 

Основні поради психологів

• Відновіть режим дня: За кілька днів або тижнів до школи почніть поступово переводити дитину на ранковий підйом і ранній відбій.

• Дайте право вибору: Залучайте дитину до купівлі канцелярії, одягу чи рюкзака, щоб повернути їй відчуття контролю та радості.

• Не порівнюйте з іншими: Оцінюйте успіхи дитини лише порівняно з її власними минулими результатами, а не досягненнями однокласників.

• Говоріть про емоції: Запитуйте не лише про оцінки, а про те, як дитина почувається, що її турбує чи радує в школі.

• Зберігайте спокій: Діти сильно зчитують тривогу батьків, тому ваша впевненість — найкраща опора для школяра. 

План заходів практичного психолога із запобігання та протидії булінгу на 2026-2027 н.р.

1

1.Урок- тренінг «Азбука поважного спілкування»

5-7 клас

вересень

2.Корекційно- розвивальне заняття «Вчуся і граюсь - хорошому навчаюсь»

 1 клас

вересень

3.Проведення інформаційно- просвітницьких заходів в рамках Всеукраїнського тижня протидії булінгу.

Всі учасники освітньо-виховного процесу

жовтень

4.Бесіда з елементами гри «Мандрівка в країну Дружби»

2-4 клас

листопад

5.Проведення інформаційно- просвітницьких заходів в рамках щорічної акції «16 днів проти насилля»

Всі учасники освітньо-виховного процесу

Листопад- грудень

6. Година спілкування «Правила безпечної поведінки в мережі Інтернет»

8-9 клас

січень

7. Корекційно- розвивальне заняття  «Моральний розвиток підлітків»

5-6 клас

лютий

8.Тренінгове заняття «Мій внутрішній Всесвіт»

7-9 клас

березень

9.Проведення індивідуальних та групових консультацій з питань насильства та булінгу.

Всі учасники освітньо-виховного процесу

Протягом року

За запитом

10. Виступи на батьківських зборах з даної проблеми на теми « Сім’я без насильства», «Дитячі права- щасливе дитинство», «Відповідальне батьківство», «Безпечна школа. Маски булінгу» .

Батьки

Протягом року

11.Розміщення інформації та висвітлення питань з даної теми на сайті навчального закладу , в кабінеті практичного психолога

Всі учасники освітньо-виховного процесу

Протягом року